Повчання проти лінощів

Ніхто так не хвалиться своєю вдаваною працею, як ледачі люди. «Хіба ж я не працюю? Працюю!». «Шкода, що на мою працю ніхто не звертає уваги, і люди, щодо мене виявляються зовсім невдячними!». Так, зазвичай, кажуть ліниві, й замість того, щоб працювати, іншим лише заважають. Що сказати таким, і чим до праці їх спонукати?

Про святого Стефана, єпископа Пермського, говориться, що він змалку був надзвичайно обдарований і працьовитий. Ще будучи підлітком, він читав на клиросі в соборній церкві, переписував книги і всіляко, як було сказано, вивчав їх. Він прочитав весь Старий і Новий Завіт, а зробившись ченцем, став і добрим тлумачем цих книг. Писав він книги й своїми руками. Потім Стефана руко положили в сан диякона, а згодом і пресвітера. У цей час він для місіонерських бесід із язичниками вивчив мову пермячів, і навіть, склав її абетку. Згодом на ту мову він переклав чимало церковних книг, і власноруч переписав їх. До речі, вивчив він і грецьку мову. 

Багато пермських язичників він звернув до Христа. Часто розмовляв він з ними день та ніч поспіль, написано, що при цьому «довго нічого не пив та не їв». Святий багато ходив по тому краю, навертаючи до правдивої віри язичників, закладаючи нові храми по містах і селах. Потім, коли вже поставленого було його єпископом, то не залишив апостольську працю, і ще з більшою ревністю архієрей просвіщав світлом вчення Христового та охрещуючи язичників, знову закладав нові церкви та посвячував для них ієреїв. 


Облаштовував він і нові монастирі, і роздавав народу милостиню, і опікувався жебраками та вбогими. «І багато потрудився, читаємо в житії його, про спасіння людей, і Пермські землі у віру привів і хрестив ... І залишивши паству – великий плач після себе залишив». Такий був святитель Божий! 

Ось чим, ледачі, можемо закрити ваші уста й спонукаємо вас до праці: вказівкою на угодника Божого, який трудився день і ніч, трудився до поту, до знемоги, до сліз. Так ось, як трудилися святі угодники Божі! Хіба говорили вони: «А я що,мало працюю?» Ні, але трудилися, молячись Богу зі сльозами, як сказано про того ж Святого - невпинно. 

Залиште ж свої скарги на вашу працю та роботу, бо вони в порівнянні з працею святих - ніщо, і не варто тому багато говорити про них. Будемо смиряти себе та стримувати свого язика, а шляхом смирення, терпіння і невтомної праці, за прикладом святих, поспішати у Царство Небесне. Амінь. 

(Пам'ять святого отця нашого Стефана, єпископа Пермського, нового чудотворця. Прол . 26.04/09.05)