Ми, звичайно ж, кожного дня молимося вранці й увечері. Посеред дня з сучасних християн рідко хто молиться, а вночі – тим більше. А між тим, за словом Апостола, який заповідає нам невпинно молитися (1 Сол.5:17), добре було б не лише вдень приділяти трохи часу на молитву, але й також, і на ніч. Цього разу скажемо про ніч. Чудовий приклад для нічної молитви
знаходимо ще в Старому Завіті.
«Опівночі ,каже Давид, встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї…» ( Пс.118: 62).
Знаходимо і в Новому Завіті, у Апостолів. Опівночі, читаємо в книзі Діянь Апостольських, Павло з Силою молилися та співали хвалу Богу. ( Діян.16:25).
Сам Господь Спаситель наш у нічний час любив усамітнюватися для молитовних бесід зі Своїм Отцем Небесним. Усі святі в нічний час також молилися. Чимало з них і нам заповідують творити нічну молитву. Згадаймо зараз, для нашого навчання, святого Іоана Златоуста.
"Не для того, браття, - говорить великий Святитель - дано нам ніч, щоб ми все тільки спали, або справляли упродовж неї банкети. Краще всього буде, коли розділимо її на дві частини: одну на справи, а іншу - на спокій. Вночі встають ремісники, хлібороби, купці. І ви вставайте вночі й раніше всіх справ сотворіть Богу молитву, щоб Він милість Свою подав вам...
Вночі й розум вільніше можна піднести до Бога, і нічні молитви до покаяння звернуть вас, і їх більше денних послухає Бог. Якщо ти вночі вийдеш з дому, то помітиш повне навколо. Так і твоя душа стає в цей час чистішою, а розум твій буде легший до молитви.
Отже, возлюблене чадо моє, встань уночі, схиливши коліна і припади до Бога з молитвою, і Господь прихилить до Тебе вухо Своє.
Згадай Давида, який говорить : «Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї». (Пс.119:164) І ще: «Щоночі постелю свою обмиваю слізьми, сльозами своїми окроплюю ложе своє!... (Пс.6:7)
Тож подумайте: якщо цар, що мав стільки турбот так чинив щоночі, то яку ми з вами відповідь дамо Богу за свою лінощі? Кажу вам, браття та сестри, станемо вночі благати Бога прощення гріхів наших і Йому будемо сповідатися.
Вночі ніяке пустослів'я людське не бентежить розум, ніхто не дивиться на нас, ніхто нам не заважає. Чи може бути настільки зручними молитва удень, коли розум наш часто буває переповнений сторонніми помислами? Тому, як ви не старайтеся, не зможете днем так молитися, як уночі. І нехай ваш дім в ночі буде домашньою церквою, що складаються з чоловіків і дружин. Хіба не Господь сказав: «Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них». (Мф. 18:20)
І якщо у кого з вас є діти, розбудіть їх, щоб вночі помолилися Богу, і навчіть їх так чинити завжди. Нічого немає прекраснішого тієї домашньої церкви, у якій відбуваються нічні молитви. Слухайте, що говорить Пророк : поминаючи Тя на постелі моїй , на ранішніх повчиться в Тя. Поспішімо ж, любе братерство, молитися в усі ночі, щоб скинути пута гріховні».
Отже, браття, і на ложі в ночі будемо шукати Господа (Пісн.3:1), і в нічній самоті намагатимемося творити діла не темряви, але світла. Адже якщо й Господь в нічний час промишляє про нас, якщо Його любов не знає для нас спокою і в ночі, тоді чуває над нами, як мати над своїм немовлям у колисці. То невже й ми, як Його діти, не відгукнемося на цю любов Господа , і хоч малий час уночі не посвятимо на бесіду з Ним? До цієї бесіди, для нашої ж користі, Він і Сам спонукає та запрошує нас: «Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!». ( Лук. 22:46).
Нехай же через це вночі й серце й розум наш не сплять, а слухають те, яким солодкий є голос Господа, що кличе до бесіди з Ним, вдаряє в двері душ наших ( Пісн. 5:2 ). Амінь.
(Слово св. Іоана Золотоустого про те, як вставати вночі молитися)