Усім нам добре відомо, що святі угодники Божі, як особливо близькі до Бога, і після свого переходу в небесні оселі не перестають клопотатися за нас перед Богом, просячи благодаті та милості всім нам. Осяяні світлом лиця Божого святі Божі бачать нас, знають, які ми покладаємо на них надії, а тому, без сумніву, стають нашими велелюбними покровителями, захисниками та помічниками.
А особливо допомагають святі тим із нас, хто плекає до них особливу любов, з особливою старанністю молиться до них і шанує дні їхньої пам'яті.Довести це прикладами неважко, бо таких прикладів у "Житіях святих" є безліч. Візьмемо для нашого повчання один з таких.
А особливо допомагають святі тим із нас, хто плекає до них особливу любов, з особливою старанністю молиться до них і шанує дні їхньої пам'яті.Довести це прикладами неважко, бо таких прикладів у "Житіях святих" є безліч. Візьмемо для нашого повчання один з таких.
Жив у Царгороді благочестивий ремісник на ім'я Микола, який мав особливу гарячу любов до святителя Миколая та завжди з особливою старанністю шанував дні його пам'яті. Коли прийшла до цієї людини старість він, не в силах будучи далі трудитися, дійшов до крайнього убозтва. Наближався день святителя. Микола засумував задумався: на що ж він буде справляти свято? Коли він поділився своїм із дружиною, та відповіла йому так. " - Ти знаєш, пане мій, що ми обидва старі та близькі до смерті. То чому нам, може вже в останній раз, не вшанувати пам'ять Святителя? Ось у мене є добрий килим, на що він нам? Піди, продай його та купи все необхідне до свята».
Миколай зрадів такій пропозиції дружини, взяв килим і пішов з ним на ринок. Дорогою зустрівся його невідомий старець і запитав: - Куди, друже мій, йдеш? - На торг, відповідав Микола, бо хочу продати свій килим. Старець сказав: - А яку ціну ти хотів би взяти за нього? - Коштував він перш вісім золотих монет, сказав Микола, а тепер візьму скільки даси... - Чи хочеш взяти шість монет?- сказав старець. Миколай із радістю погодився, бо килим не коштував цих грошей, взяв золото, віддав старцю килим і вони на цьому й розійшлися.
Але ось, коли ще Микола не встиг повернутися додому, невідомий старець, який купив килим, прийшов до його дружини, та повертаючи їй килим каже: - Твій чоловік, мій старий товариш, попросив мене віднести до тебе килим цей. Візьми його. І з цими словами, віддавши килим, невідомий зник. Дружина ж думаючи, що чоловік пошкодував продавати килим, сильно розгнівалася на Миколая, і коли той повернувся обсипала його докорами та, показуючи килим, називала його брехуном і зрадником святителю Миколаю.
Чоловік коли побачив свій килим у руках дружини настільки здивувався, що не в силах був і відповісти їй. Нарешті, коли трохи отямився, йому прийшла думка: чи не диво це Святителя?
І тут він, піднісши свої руки до неба, вигукнув: - Слава Тобі , Христе Боже, що твориш чудеса молитвами святого угодника Свого Миколая! Потім чоловік звернувся до дружини й запитав: - Скажи, а хто тобі приніс килим? Дружина відповіла: - Якийсь благочестивий старець, одягнений в світлий одяг. Він приніс килим до мене й сказав, що ти звелів віднести його сюди. Я ж не сміла запитати хто він.
Тоді чоловік показав дружині золото, виручене від продажу килима золото, а також муку, вино, просфори і свічки, куплені на свято Миколая Чудотворця. І далі продовжив: - Живий Господь! Вірую, що чоловік який купив у мене килим був не хто інший, як сам святитель Миколай, бо коли я продавав йому килим, ніхто з друзів моїх не бачив його і думали, що я розмовляю з примарою або збожеволів. Тут і дружина зрозуміла, що диво вчинив з ними угодник Божий, і обоє, єдиними устами дякували і прославили Святителя.
Безсумнівно, що святі бачать нас, знають що ми відчуваємо до них, і звичайно, віддадуть нам любов'ю за любов, і сторицею повернуть те, на що ми з любові до них, особливо в дні їх пам'яті, зробимо яку-небудь добру справу. Наприклад, принесемо пожертву до церкви, або допоможемо бідним. А це все навчає нас вдаватися в молитвах до святих, розвивати до них почуття гарячої любові, шанувати дні їхньої пам'яті та наслідувати їх чесноти.
Благословимо Господа, що дав нам в особі святих великих заступників і помічників. Будемо пам'ятати, що вони завжди готові випросити у Бога благодать і милість всім нам, а найперше тим, хто любить і шанує їх. Амінь .
(Чудо Святого угодника Миколая про килим ) 9.05 // 22.05