Від неправедного багатства щасливим не будеш

Люди ласі до наживи рідко коли розрізняють засоби, якими вони множать свої багатства. Не раз їм буває байдуже з гріхом їх прибуток, чи чесний. Ціль таких людей – лише гроші, а все інше їх мало цікавить. Через це, часто залишаються через голодними сироти, бідують вдови, плачуть пограбовані ними боржники. А жорстокосерді багатії ніякої уваги на це не звертають і продовжують чинити свої брудні справи.
Як ви думаєте,чи пройде все те зло, безкарним чи ні? Чи запитає Господь від них за сльози нещасних чи не запитає? Як про це належить міркувати? 

Ось, як пише святий Золотоуст: «Коли ви вже насититесь, користолюбці, що гріхами збираєте вогонь на свої голови? Те, що святі Апостоли в своїх книгах відкинули, те користолюбці заради похвали роблять. Вони вривалися до помешкань неповинних людей, забрали шантажуючи худобу у вдовиць, а немічних звели з праведного шляху. Горе вам, що забирають чуже, бо цим ви наживаєте собі люті хвороби. Від гніву Господнього безвісти пропадете, і не буде такого місця, де можна буде сховатися тим, що чинять беззаконня. Даремно та намарно трудяться ті, хто збирає собі багатство неправедне, не буде допомоги їм, а володіти багатством цим зможуть не довго. 

За те, що будинки багатьох слабких та немічних вони поруйнували, не врятуються своїм багатством. І коли будуть сподіватися, ще більше примножити своє багатство, несподіваною смертю помруть. Жахливі нещастя спіткають їх, та отримують за своє справедливу відплату.За те, що останній одяг із жебраків знімали, спрагненого не напоїли, голодному не подали шматка хліба, вдовам не протягнули руку допомоги, а сиріт озлобляли. Так, заплутаються вони у власних сітях власних гріхів. Лайка та незгоди прийдуть на них, і таке буде з усяким хто чинить зло ближньому. Горе та згуба прийдуть до неправедного, бо Господь завжди бачить тих, хто творить беззаконня. Тож, витре Господь всяку пам'ять та згадку про них». 


Отже, не пройде безкарно хабарникам те зло, яке вони роблять. Запитає з них Господь про сльози нещасних, скривджених ними. Зітхання та плач боржників, пограбованих ними, не пройдуть безкарно. Чули, що говорив св. Златоуст? Вони можуть померти наглою смертю, а повна біда спіткає їх, і отримають вони належне, за свої злі справи. Але про це не тільки навчав святитель Златоустий. Це ж підтверджує Святе Писання. Воно говорить, що «користолюбці Царства Божого не успадкують» (1 Кор. 6:10). «Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Горе тому, хто чинить тяжкою заставу на себе!» (Ав.2:6) Та ми до цього ще додамо слова Господа: Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога. (Лук. 12, 21). Амінь. 

(Слово св. Іоана Золотоустого про тих, хто грабує сиріт). Прол. 27 травня