.jpeg)
Коли нас хто-небудь даремно образить, або зведе на нас наклеп, ми, звичайно, виходимо з себе, думаємо лише про те, як би то помститися нашому кривднику. І такій нашій злобі не буває кінця, хоча добре знаємо, що так робити не варто. За таких обставин треба завжди мати перед собою образ стражденного Спасителя, Який із хреста прощав Своїх ворогів.
Якщо ми вчасно озброїмося терпінням і смиренням, то Господь невинність нашу відкриє перед людьми, а вороги наші будуть просити в нас прощення. Так безчестя заміниться для нас славою.
Якось чернець запитав одного зі старців, яким чином диявол наводить напасті на святих. Старець відповів йому: - Жив подвижник на ім’я Никон, який спасався на горі Сінай. І ось, одного разу якийсь чоловік зайшов до хати якогось єгиптянина, що мав дорослу дочку.
Скориставшись тим, що в будинку крім неї нікого не було, він упав з нею в гріх, і після того як збезчестив дівчину, грізно сказав: - Якщо будеш розказувати хто це з тобою зробив, то кажи всім, що це не я, а авва Нікон. Перелякана дівчина так і зробила.
Коли батько дівиці повернувся та дізнався від неї, що на неї напав Никон, то він узяв меч і пішов до старця з наміром умертвити його. Никон вийшов до нього назустріч, а єгиптянин замахнувся на нього мечем. Але Бог не дав здійснитися злій справі. Рука єгиптянина в цю ж мить відсохла. Тоді він пішов і розповів про ганьбу дочки іншим священикам.
Вони закликали до себе Никона, а коли той прийшов, почали бити, виганяючи його з обителі. Ні в чому не повинний старець благав їх пробачити його і говорив: - Заради Бога залиште мене тут, щоб я міг покаятися. Духовний собор відлучив його від Церкви на три роки та наказав, щоб ніхто не смів ходити до нього. Так незлобивий старець три роки провів у відлученні, ходячи щотижня до церкви каятися в своєму уявному гріху. І всім він у цей час казав - Помоліться, помоліться про мене!
Але, прийшов кінець і його стражданням. Той чоловік, що збезчестив дівчину, розкаявся у своєму гріхові перед усією церквою. Так само він розповів і про свій наклеп про Никона. Почувши про це, весь народ зібрався в келію до старця та просив у нього вибачення вигукуючи: - Прости нас, Авва, прости! Преподобний, звичайно ж, простив усіх.
Ось, що зробили смиренність і терпіння Преподобного! Безчестя для нього замінилося славою, а посоромлені вороги просять вибачення! Невинність його перемогла цілком чужу злобу. Тому завжди пам'ятаймо, що зло зупиняється тільки добром і смиренністю. Терпіння завжди залишаються переможцями. Так от було і з Господом. Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...
А потім сказано: Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,
щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,
і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця! (Фил.2:8-11)
Ось приклад гідний наслідування від Самого Господа!
Ми ж із вами, будемо йти Його шляхом смирення, терпіння і самораспяття прагнучи в Царство Небесне. О, блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне. Амінь.
11.05 // 24.05