Слово до суддів та депутатів

Деякі з вас, браття, служать виборними суддями (депутатами) у державних структурах. Посада судді чи депутата, як ви краще за мене знаєте, - посада важка. На вас лежить обов'язок охороняти мир у суспільстві та в родинах, оберігати честь ближніх і захищати слабких від гноблення сильними, а бідних хоронити від насильства багатих. Від вас часто залежить доля вдів і сиріт.


Це ж ви повинні вертати заблукалих на шлях істинний, викорінювати пияцтво серед народу, ледачих до праці спонукати й інші різні справи розбирати. Усього годі й перелічити! Як саме ви звершуєте свою багатотурботливу службу я не стану детально розбирати, але за обов’язком пастиря скажу вам взагалі про важливысть вашої посади. Але скажу не сам від себе, а від вчення Святих Отців. Що ж вони говорять про суддівські посади та інших чиновників?

«Слухайте, князі й судії людські! Чи не виправдовуєте ви винного, заради власної користі й не соромитеся сильної та багатої особи? Відпустіть, звільніть ображеного, щоб і самим бути звільненими в день страшного суду. Вдів і сиріт не озлоблюйте, щоб не накликати на себе гніву Божого. Бо так каже Господь:
"Жодної вдови та сироти не будеш гнобити; якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк, і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки ваші вдовами, а діти ваші сиротами..."  (Вих. 22:21-23)
А хто окрім цього помишляє про захоплення маєтку вдів і сиріт, того і ще помста від Бога чекає. Від Того Бога, Який, за нагадуванням псалмоспівця: є "Отець сиріт і Суддя вдовиць" (Пс. 67: 6). 

Горе тим, хто несправедливий до вдів! Краще б йому було, якби він запаливши свій будинок вийшов із нього, ніж за зітхання вдовиць бути йому вкиненому до геєнни огненної. Тому, без міркування не приймайте наклепу на вдів і сиріт, не будьте швидкі до прийняття обмов на них і остерігайтеся розставлених перед вами сітей диявольських. Будьте, як каже Писання, сиротам помічниками і благословлять вас уста вдів. Будьте сиротам, як батьки (Сир 4:10) і в піклуванні про вдів замініть їм місце чоловіків, будьте уважні до благань ображених. Допомагати вдовам і сиротам, милувати та втішати сумуючих є велика чеснота перед Богом. І краще, звичайно, придбати ім'я добре з благословенням, ніж багатство з прокляттям. 



Поставив тебе Владика у великий сан, і тепер до тебе ідуть малі й великі, славні й убогі, честь тобі віддаючи? Це добре, і є даром Божим. Але тим більше тому стережись гріха. То вже беззаконно буде, якщо ти від кого візьмеш хабар, щоб засудити його суперника. Бо проклятий, сказано, всякий, що судить неправедно, і гнів Божий постійно осягає таких людей, і вогонь пожере будинок тих, що беруть мзду, і чада їх не поживуть в благополуччі заради нечестя і хабарів їхніх батьків, що вони брали неправедно. 

О, начальники неправедні та хабарники! Все, що ви зібрали від вдів і сиріт, то все послужить до посилення для вас вогню геєнського. Отже, будьте обачні й милостиві до слабких, та й Бог милостивим до вас буде".

Отже, посада ваша є не тільки надзвичайно складна і вимагає вирішення вами багатьох проблем але, як бачите, є ще й надзвичайно відповідальна перед Богом. Тому й необхідно вам при її звершенні дотримуватися правосуддя, не дивитися на особу, але чинити милість обездоленим. І, насамперед, – утікайте від пристрасті корисливості й хабарництва. Особливо ж, як ви чули, потрібно бути обачними при розборі справ, в яких йде мова про вдів або сиріт. Сам Бог, тепер знаєте, назвав Себе їх Отцем, і Сам мститиметься за них суддям неправедним. Яка ж має бути страшна відповідальність! Чи запам'ятали, як грізний голос Господній: "Слухом почую крик їх і гнів Мій лютий" . 

І не тільки вам одним загрожує вам гнів Господній, але й дружинам та дітям вашим, якщо ви судите неправедно. Побійтеся ж страшного суду Божого, і при розборі справ, доручених вашій посаді, завжди думайте про відповідальність перед судом Божим. Від цього помислу з'явиться в серцях ваших страх Божий, і ви ніколи не спокуситесь на жодну корисливість або неправду. Амінь . 

(Слово святих отець , щоб не образити вдовиць і сиріт 6_2.04)