Одна зі значних добрих справ, яку ми можемо виявити стосовно ближнього - це поховання тих, що спочили у бідності, або ж, дієва допомога в цьому. По різному буває на парафіях. Зазвичай, справа християнського поховання завжди знаходить співчуття в щирих християнських серцях. Коли помре хтось з бідних або самотніх, завжди приходять до їх тлінних останків
помолитися за спокій та скласти свою лепту на поховання.
помолитися за спокій та скласти свою лепту на поховання.
Які б не були убогі люди, завжди знайдуться ті, хто в достатній кількості складе пожертву для організації гідного поховання. А це, як ви й самі знаєте, і труну треба купити, і новий одяг, і свічки ставилися при гробі, і могилу треба викопати. Хочу за це похвалити тих, хто так завжди робить, і побажати, щоб вони й надалі залишалися настільки ж співчутливими до померлих у бідності братів і сестер наших. Хвалю, бо це справа вгода Богу та ніколи не залишиться без нагороди.
Жив колись чоловік на ім’я Магістріан, якого цар відправив з дорученням в одне відоме місто. Коли він був у дорозі, то побачив нагого жебрака, що лежав мертвим, і виявив йому співчуття. Відпустивши від себе на певну відстань раба, Магістріан зняв із себе сорочку й прикрив нею мерця. Пройшло досить часу після цього, й Магістріан, уже з іншим царським завданням, знову повинен був відправитися кудись в дорогу. Цього разу з ним сталося нещастя. Виїжджаючи з міста, він впав з коня, поранився й повернувся додому. Тут зібралися до нього лікарі й коли побачили, що в нього сильно пошкоджена нога, прийшли до висновку, що необхідно її якомога швидше відтяти, інакше настане смерть.
Вирішивши таке, вони сказали Магістріану: - Завтра ми прийдемо й будемо лікувати тебе. Коли вони пішли, Магістріан покликав раба та й наказав йому піти слідом за лікарями й випитати, що вони думають про ту хворобу? Раб пішов, а лікарі сказали йому, що ногу в пана необхідно відтяти, інакше той помре. Завтра лікарі планували скажемо йому про це, а там - як він схоче. Раб передав ці слова панові, який сильно засмутився, позбувся сну й багато плакав. Вночі він залишився один. У кімнаті його горіла лампада . Опівночі з’явився йому невідомий чоловік і каже: - Чому плачеш, пане? - Як же мені не плакати,- відповідав Магістріан , - коли я весь побитий, а лікарі вирішили відрізати в мене ногу .
Гість сказав хворому, щоб той показав ногу, а потім встав і походив. Магістріан відповідав: - Не можу, бо нога в мене переламана. Невідомий каже: - обіприся на мене. Магістріан послухався й насилу пішов. Після цього, гість начебто натер чимсь хвору ногу й сказав Магістріану: - Тепер лягай і спи ". Магістріан вигукнув: - Ти вже залишаєш мене? А що ж тобі ще треба , - відповідав невідомий, - адже ти відтепер здоровий!
Магістріан сказав: - Заради Бога , який послав тебе до мене, скажи, хто ти? Гість відповів так: - Добре подивися на мене й скажи, чи не твоя це сорочка? – Так, моя , пане, - відповів Магістріан . А далі, незнайомець каже: - я - той, якого ти бачив голим, коли я мертвимй лежав. Я той, на якого ти поклав свій одяг. І ось, за твою добру справу Бог послав мене зцілити тебе. Дякуй Богові! Сказавши це, гість став невидимий, а Магістріан в ту ж мить дійсно став абсолютно здоровим і прославив Бога.
Отже, улюблені, й на майбутнє не залишайте нагоди чинити милість тим, хто помер у бідності, а Господь і вас не залишить Своїм милосердям. Та й, як не допомогти померлим? Адже серце іноді обливається кров’ю, дивлячись на якогось померлого сироту чи самітню жінку-вдовицю.
Хто ж, як не добрі люди повинні спорядити таких вічність , поставити за них свічку, приводити їх до місця останнього спочинку, впустити гарячу молитовну сльозу на їх самотню могилу ? Ні рідних, ні знайомих немає біля них. Хто ж їх замінить, якщо не ми з вами? Бог велів нам любити не лише деяких, але всіх та всіх людей звелів нам вважати своїми братами й сестрами. Маємо всім без винятку надавати допомогу та співчуття.
Нехай за заповіддю Господа, буде неосяжною наша любов до ближнього, і не тільки живі, але й померлі не будуть забуті нами. Амінь .
(Слово про Магістріана, який накрив своєю сорочкою мертвого, що лежав голий) 30.04//13.05