Про те, що не слід прагнути надприродних видінь

Хоча рідко, але все-таки зустрічаються люди, які трохи послуживши Богу, починають собі уявляти, що вони стоять вже на такому ступені духовної досконалості, що можуть бачити видіння з потойбічного світу, розмовляти з небожителями, тощо. Така зарозумілість є надзвичайно небезпечною для них. Диявол не дрімає поруч таких людей, а дізнавшись про цю їх слабку сторону, негайно починає спокушати різними мріями та баченнями.

Наприклад, може з’являтися таким людям у образі Ангела світла чи святих, а ті, по своїй простоті й недосвідченості, починають приймати ці бачення за правдиві, захоплюються ними, заражаються гордістю, виходять з-під послуху пастирям і духовним наставникам, закінчуючи тим, що вони гинуть.

Святі Отці застерігають нас від бажання споглядати таємниці загробного світу, та радять не шукати жодних бесід із небожителями, натомість радять спасатися в простоті свого серця. Одному ченцеві, перетворившись у Ангела, з'явився диявол і сказав: «Я - Гавриїл , посланий до тебе від Бога». Монах відповідав: «Ти, напевне, помилився бо посланий до іншого, а я – великий грішник, і недостойний бачити Ангела Божого». Диявол такими словами був осоромлений та й швидко зник. Тому отці вчать: якби і воістину кому явився Ангел, не приймай його, а зі смиренням скажи: « Я грішник, і не гідний бачити Ангела Божого». 

Ось як розповідав про себе один із старців: «Якось, коли я сидів у келії та займався духовним розважанням, то побачив навколо себе бісів, але не звертав на них уваги. Диявол бачачи, що він осоромлений, з'явився мені вже один та сказав : « Я – Христос» . «Я ж – продовжує старець - негайно закрив очі свої та відповідав: «Я недостойний бачити Христа, при цьому згадуючи слова Його, багато буде лжехристів і зведуть багатьох». (Мф.24:4-5) 

Почувши це диявол став невидимий, а я подякував Богу, що визволив мене від напасті». Святі Отці навчали: «Ніхто нехай не бажає бачити чуттєвого Христа, або Ангела, щоб до кінця не погубити свого розуму й не стати божевільним. Замість пастиря ти тоді вовка приймеш і поклонишся ворогам своїм – бісам. Марнославство є початком смерті, і заражений ним завжди намагається в образах і подобах уявляти собі Божество, яке жодному розуму не збагненне. Ти ж, коли біси в образі ангельському постануть перед тобою і стануть видавати себе за ангелів світлих, будуть бентежити і страшити тебе, тільки старанніше молись, заклинаючи їх ім'ям Божим. Відтак вони залишать тебе й бентежити перестануть». 


Отже, не бажайте і не шукайте того, як побачити і споглядати те, на що Господом до певного часу покладена непроникна завіса. Таке бажання не тільки небезпечне, але й може бути згубним. І справді: скільки пихатих людей уявляли себе споглядачами небожителів, але від Церкви віддалилися, скільки вони вигадали безглуздих єресей, та захопили за собою в погибель тисячі постих людей. А скільки з них зробилися божевільними! Та воно й не дивно. Бажання бесід із небожителями є справа гордості. А гордість - гріх найбільше противний Богу і найприємніший для нашого ворога. Тому, до таких людей він звичайно й найближчий доступ має, і швидше інших підпорядковує їх своєю темною владою. 

Скажете, що святі самі розмовляли з Богом і Ангелами? Дійсно, це так було. Але не забувайте, що їх подвиги були в порівнянні з нашими, як небо від землі. Тому й вказувати на них, як на приклад можливості й для нас розмовляти з небожителями, це знову-таки, справа нашої гордості. Тому, будемо усмиряти себе, та подвизаючись у благочесті, будемо невпинно тримати в розумі й серці нехибне слово нашого Спасителя: «Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде». (Мк.10:15). Амінь. 

(Повчання від старців про бісівські видіння, щоб ніхто не спокусився в мріях від диявола) 21.04 / 04.05