Нерідко буває так, що багато хто, навіть і з добрих християн, цураються нас, не виконують наших прохань, або ж, узагалі - зневажають нас. Чому так буває? А тому, що добрі християни бачать у нас поганих християн, які не виконують заповідей Божих, бачать нас людей, які «кульгають на обидві ноги».
Якби ми жили по-іншому, являючи усім свою тверду віру й чесне життя, тоді б і ставлення до нас було б зовсім інше.
Одна убога літня жінка мала двох дітей: сина та дочку. Син пішов у ченці, а донька зі злиднів здійснила якийсь злочин, і князь-начальник міста вже хотів після суду її стратити. Мати рвала на собі волосся й, прийшовши до князя, в розпачі говорила йому: «Благаю тебе, князю! Якщо ти вб'єш дочку мою, то вбий із нею мене, бо без неї нікому мені буде й принести води напитися, і я без неї жити не можу. Був у мене один син, але й той пішов у ченці, а нині живе в монастирі, проводячи святе життя».
Князь сказав їй: «Приклич сюди твого сина, про якого ти говориш, що він святий. Нехай помолиться за свою сестру, тоді я і відпущу її».
Стариця пішла до сина і оголосила йому волю князя. Син - монах відповідав їй:
«Мамо, повірте мені, що навіть коли б князь захотів тебе вбити разом із сестрою, то й тоді я не вийду з монастиря, бо я помер для світу».
Мати спочатку довго благала сина, але потім побачивши, що ніщо не допомагає, жорстоко докоряла йому, а потім все розповіла князю. Князь знову сказав їй: «Приведи свого сина сюди, монаха, якого ти сама ж називаєш святим».
На це вона відповідала: «Ні, Владико, він не святий і не знає Бога, бо я довго благала його піти до тебе, але він відмовив мені кажучи, що помер для світу».
Князь здивувався такій твердій вірі ченця й переконався в тому, що він великий раб Божий. І сказав він матері: «Повір мені жінко, що коли б ти привела сюди ченця, то я ні за що б не відпустив твоєї дочки. А оскільки він не прийшов сюди, я впевнився, що він великий муж перед Господом. Візьми свою дочку та йди з Богом. Я вірю, що син твій молиться за мене».
Коли б ми жили за заповідями Божими, мали тверду віру, та показали світу, що ми християни не на словах, а на ділі, тоді б і ставлення до нас, як до добрих християн були б інші. Люди б не цуралися нас, але самі б йшли до на зустріч нам, а у випадку потреби ніколи не залишили б нас без своєю допомоги.
Чули, що сказав князь матері? Так добре життя ченця принесло й добрі плоди, як для нього самого, так і для його матері. Коли будемо дотримуватися прикладу таких людей, то й милість Господня перебуватиме з нами. Амінь.
(Слово з Патерика про удовицю, яку помилував князь, заради смирення її сина.) Прол . Квіт. 19 / )