Недаремно Слово Боже і св. Отці, кажучи про нечистоту душі, порівнюють її з нечистотою тілесною, і не даремно, кажучи про покаяння грішника і про очищення гріховного бруду в покаянні, порівнюють це очищення з обмиванням тілесним. Дійсно: як нечистота тілесна шкідлива для здоров'я, неприємна для стороннього погляду і може бути болісно
заразливою для інших, так і нечистота гріховна і убивча для душі, і противна людям доброчесним, і також, може бути згубна для багатьох.
заразливою для інших, так і нечистота гріховна і убивча для душі, і противна людям доброчесним, і також, може бути згубна для багатьох.
І як обмивання тілесне сприяє здоров'ю тіла і робить вигляд його світлим і приємним, так і обмивання душі від гріховного бруду сприяє спасінню душі та має благотворний вплив і для сторонніх , подаючи їм добрий приклад, збуджуючи в них добру ревність. Ще додамо: обмивання тіла можна здійснити скоро; так само коли торкнеться благодать Божа серця грішника, швидко звершується й обмивання душі. Останнє ми покажемо прикладом.
Блаженний отець Павло, названий Простим, розповідав наступний випадок із свого життя. Якось він пішов в один монастир відвідати братію і прийшов саме в той час, коли вони входили до церкви на богослужіння. А оскільки він володів даром прозорливості, то й бачив, хто в якому вигляді, й із яким настроєм духовним входить до храму. Він побачив, що всі входили з світлим обличчями, і Ангели - Хранителі з радістю супроводжували їх. Але, тут же він побачив одного брата, що входив до церкви чорним, бо біси поглумилися над нещасним, а Ангел здалеку сумно йшов за ним.
 |
| Про те, наскільки спасительним є скорботне серце та печаль за гріхи |
Дивлячись на це, Павло засмутився та гірко заплакав.
Братія це помітила та стали благати, щоб преподобний відкрив їм причину плачу та увійшов до церкви. Але Павло не дав їм відповіді й залишився, як і раніше, біля воріт церковних. Закінчилася служба, всі вийшли з церкви, з ними й той грішний брат. Але, яким же було здивування Павла, коли він побачив його чистим і світлим, Ангел Божий супроводжував його з великою радістю, а біси тепер від нього відстояли далеко.
Вражений таким видінням Павло почав голосно славити Бога.
Коли ченці оточили його, він розповів, в якому стані побачив згаданого брата, і в якому він покидав храм. Після цього запитали того самого брата, а він передав нам наступне:
«Я - людина грішна, і всі дні життя мого, навіть досі, проводив у нечистих вчинках. Але, ввійшовши нині до церкви, я почув читання з книги пророка Ісаї:
«Умийтесь, очистьте себе! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе! Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь! Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони! Як захочете ви та послухаєтесь, то будете добра землі споживати». (Іс.1:16-19)
Вислухавши це, я розчулився душею та сказав Богу в думках моїх . «Ти єдиний єси, Боже, що прийшов на землю грішників спасти! І як раніше говорив через пророків, нині вчини спасіння це заради мене грішного. Від нині даю Тобі слово, щиро серцем та устами сповідаюся Тобі, що не хочу надалі творити зла, але відкидаю всяке беззаконня, і служитиму Тобі з чистою совістю. Тож сьогодні, Владико, прийми мене, що каюся и цураюся всякого зла».
«З такими думками – закінчив свою розповідь чернець – я вийшов із храму, засоромив свою грішну душу й дав обіцянку Богу надалі більше не грішити» Всі ж присутні почувши таку дивну розповідь, прославили Бога!
Так, браття, швидкий та щедрий Господь на милість до тих, що істинно каються! Прославмо Його невимовне милосердя, і не проминемо скористатися ним.
Поспішаймо до благодатного джерела омити нечистоту душ наших. Бо, коли сильно забрудниться тіло, маємо неодмінно швидше обмити його, щоб нечистота не призвела до хвороби. Але незрівнянно більше ми повинні дбати про очищення душі від нечистоти гріховної, щоб гріхи не взяли гору над нами, не перетворилися на смертоносну хворобу та не позбавили душу благодатного життя. Пробудіться ж від сну гріховного й відкриймо Христу наші серця.
А Він, зі Своїм невимовним милосердям, безсумнівно прийде та очистить нас, обитель в нас створить, і тоді зрадіємо радістю великою, тією радістю, що ніхто не забере від нас. Амінь.
(Про те, наскільки спасительним є скорботне серце та печаль за гріхи )